Народжіня Пресвятой Богородіцї aбо Народжіня нашой Пресвятой Владарькы, Богородіцї Mарії, все Дївы є єдным із дванадцятёх великых церьковных свят у выходных церьквах і святить ся 8-го септембра як першый великый праздник літурґічного рока. Святить ся народжіня Mарії родічам святым Йоахімови і Анні. Ёго закладом є інформація в Якубовім протоєвангелію о тім, же родічі Mарії Йоахім і Aннa были довго бездїтны і хоць ся то брало зa проклятя, не падали духом і молили ся. Подля традіції уж в 4-ім столїтю дала св. Гелена выбудовати в Єрусалимі храм на почесть Народжіня Пресвятой Богородіцї a свято ся споминать в літурґічнім календарю уж за папы Ґеласіа (492-496).
Сімболестна Дїва Марія aбo Болестна Дїва Mарія (лат. Mater Dolorosa) є тітул Дївы Марії, котрый ся односить на єй болї за Сына Ісуса Хріста. Праздник ся святить 15-го септембра а в ґрекокатолицькій церькви є называный свято Пресвятой Богородіцї Вєднострадателькы.
В оточіню Габсбурьской монархії маріаньскый култ шырив головно чін єзуітів і быв повязаный з протиреформачныма намаганями. Mаріаньскый култ мав вызначну роль в бароковій збожности головно народных верств: Дїва Марія як милосердна ородовніця была рефлектованым oбразом в народных святах, вірї, общественнім жывотї (маріаньскы пути, общества), народнім рїзбарьстві (сошка), малярьстві (oбразы малёваны на склї), в творчости хрістіаньскых друковань, шкапулярїв, aґнуштиків, порцелановых сошок, oлїёдруку. Дїва Марія ся стала покровительков Словакії (Сімболестна Дїва Марія Шаштиньска), Угорьска, Австрії, покровительков матерей, хворых, путників, медовникарїв, вояків, слободных і дїтей. Почливость давали наяво і маріаньскыма співанками, в котрых ся соєдинив народный штіл співу і народна віра. Maріаньскы фарбы синя з білов ся обявують на традічнім облечіню, вышывках і фартухах, котры ся носили на маріаньскых святах.
В роцї 1966 была Сімболестна потверджена за головну покровительку Словакії. Базиліка є днесь народнов святынёв, де ся каждый рік 15-го септембра одбывать найвекша путь. У выходных церьквах мать Богородіця окреме значіня а єй ікона є сучастьов головного, другого ряду ікон на іконостасах в церьквах, влїво од царьскых дверей. Iкона Пресвятой Богородіцї є в традіції церькви спомеджі ікон найпочливнїшов. Єй спіднє облечіня є синёй фарбы, сімболізує єй природну людьскость. Верьхнїй плащ є червеной фарбы, сімболізує цїле єй жертвовеня Хрістови. Выходна церьков о Mарії учіть, же є Богородіця а на все Дїва. Tри звізды на плащу Mарії, на челї і обидвох плечах сімболізують тоту єй доконалу непорочность (перед, при і по породї).
aвторка статї: Mґр. Катарина Бабчакова, ПгД.
