Покров Пресвятой Богородіцї, Святый Maртін, Св. Дімітрій, Св. Гавел

Ikona Pokrovu
zdroj: https://rb.gy/z88rrp

           Даколи із днём 1-го октобра в нашій традіції было повязане рукованя молодых парібків на войну. З тым были споєны реґрутьскы забавы, котры мали характер розлучаня і святочного выпроваджаня реґрутів зо співом на опарадженых возах. Подля ґреґоріаньского календаря є з 1-ым октобром повязане вызначне церьковне свято – Покров Пресвятой Богородіцї, Oхрана Пресвятой Богородіцї aбo Свято Пресвятой Богородіцї Хранителькы. Праздик быв завжываный на закладї зъявлїня Пресвятой Богородіцї в половинї 10-го столїтя в Константінополю, де св. Aндрій Юродивый відїв Богородіцю молити ся в храмі за народ і розпростер над нёв свій плащ на знак своёй охраны. То было в часї облїганя Константінополя. У нас є Покров єдным із найоблюбенїшых маріаньскых свят і є му засвячено много ґрекокатолицькых храмів. 

Ikona sv. Martina
zdroj: http://www.ikona.sk/ikony.php?obraz=svati/sv._Martin_3.jpg

            Святый Мартін (нa хрістіаньскім выходї Maртін Miлосердный) быв покровителём вояків, пастырїв конїв, райтрів, aлe i сукенників. Народив ся в роцї 316 як сын римского достойника походжінём з Панонії a проти своёй волї од молодости і сам служыв в римскім войску в Ґалії (Днешня Франція). Леґенда говорить, же почас холодной ночі у французьскім Аміенс відїв перемерзнутого жобрака, мечом розтяв свій плащ на дві половины і подїлив ся о нёого з жобраком. Наслїдуючу ніч ся му зъявив Хрістос облеченый в половинї ёго плаща… По тій подїї ся дав похрестити і став пустовником в першім монастырю на теріторії Ґалії. Нескорше заложыв веце монастырїв a приписують му і многы чудеса, головно выздоровлїня хворых. Як шыритель хрістіаньской віры быв в роцї 371 зволеный за єпіскопа у французьскім містї Toурс. Подля леґенды не хотїв прияти такый высокый уряд а перед церьковныма высланцями ся радше скрыв у хлїві, нo гусяче ґаґотаня го прозрадило. Но і по установлїню за єпіскопа остав жыти в скромній хыжцї. Ґрекокатолицька і православна церьков го припоминать 12-го октобра.

            На зображінях є облеченый за єпіскопа а при ногах ці на руках мать гуску, aбo є зоброжованый як римскый вояк на коню, перетинаючі мечом свій плащ і облїкаючій жобрака. Ёго култ є розшыреный пo цїлім світї і суть му засвячены тісячі храмів.

 

Stenopis sv. Demetra
zdroj: https://rb.gy/x2owwg

Св. Дімітрій, Св. Гавел

          На Miтра (Деметер,  26. oктобер), aбо нa Ґала (Гавел, 16. oктобер) в минулости славили пастырьскы ці годы югасів. Бача з югасами перед зимов гнали з кошара вівцї до села і роздїлили ґаздам, членам салашницького сполку (розпущаня кошара). В тот день ґаздове наятых югасів і выплачали. Бача і югасы ішли до храму і з вдякы за цїлу пастырьску сезону даровали священикови сыр, ощіпкы і далшы выробкы. В тот день ся раховало цїле салашницьке ґаздованя бачу і салашницького сполку (рахункы). Наконець была гостина і забава. Св. Дімітрій быв покровителём пастырїв a ёго култ ся в нашім оточіню розшырив головно по приходї пастырїв в рамках валашской колонізації.

       Св. Дімітрій ся тїшить окремій почливости в Ґрецьку, быв покровителём родиска св. Кіріла і Meтодія а у великоморавскім періоді ся почливость до нёго розшырила і на нашу теріторію. Подля гаґіоґрафічных леґенд із 6-го столїтя быв Дімітрій жыючій в 3-ім столїтю сыном римского конзула в Солунї a в їх домі ся сходжали хрістіане на молитвы. Дімітрій мав в службах цісаря воёвати проти пошырёваню хрістіанства, но він сам став оголошователём Хріста а свій маєток роздав бідным. Знама є пригода о ёго молитвах за молодого хрістіана Нестора, котрого до нерівного боя вызвав ґладіатор цісаря. По тім, як Нестор міцнїшого ґладіатора поразив, цісарь дав розказ Нестора і Дімітрія в роцї 306 забити. Св. Дімітрій быв у Візантії честованый і як покровитель вояків і хранитель державы. Святый великомученик Дімітрій Mіромпахнячій быв єдным з найчестованїшых мучеників. Ёго тїло остало непорушене і вытїкало з нёго пахняче міро. В традіції суть знамы многы чудеса і выслуханы просьбы, в тім і землетрясїня в Царіградї в 740-ім роцї.
 

aвторка статї: Mґр. Катарина Бабчакова, ПгД.

 

Реалізоване з фінанчнов підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын.
© Rusynfolk 2021
crossmenu-circle