Петро Штефаняк є єднов з найвыразнїшых особностей сучасного русиньского руху на Словакії. Заложыв обчаньске здружіня молоды.Русины, быв ёго першым председом, десять років веде інтернетове радіо русин ФМ а дванадцять років робить як ведучій і танечник фолклорного колектіву Рутенія. В сучасности є председом Округлого стола Русинів Словакії, а як нам прозрадив в бісїдї, до будучности має іщі много планів.
Походиш зо села Малый Липник в словацько-польскім погранічу. Было в твоїй родинї або середовищу звычайне вжываня русиньского діалекту? Усвідомлёвав єсь собі як малый хлопець своє русиньске походжіня?
Вжываня діалекту было в моїй околіцї бежне і штандардне в комунікації дома, на уліцї. В школї меджі молодыма быв діалект уж барз зрїдкавый. Платило, же чім низшый рочник, тым менше ся діалект хосновав. Як дїтина єм сі усвідомлёвав, же в селї ся говорить іншак, але тым, же родічі так говорили денноденно, єм то поважав за часть нашого жывота. Інтересне є, же ани я, ани мої суроденцї сьме в дїтинстві не говорили діалектом, але по словацькы. Быв то тогды тренд або мовда, же ся з дїтми говорило по словацькы. Няй были прічіны будьякы, днесь ся на то позерам як на барз дивный яв, же часто неусвідомлено, може ненароком, але головно потихы ся выховлёвала нова ґенерація без актівной зналости діалектів. В дїтинстві єм так принимав языкову одлишность а не повів бым, же єм сі усвідомлёвав русиньске походжіня. Освіта была скоро на нуловій уровни а окрeм слова Руснак єм аж до середнёй школы асі ани не чув поменованя Русин. Мої корїня єм в дїтинстві внимав передовшыткым через співанку, ку котрій мали обидвоє родічі барз близко. Мена як Марка Мачошкова, Ганка Сервіцька, Лукацко-Караффа, Василенко-Джупин, Анка Порачова были про мене Роллінґ Стовнс ці Депеш Мод. То є то, што про ня діалект захранило і про будучность – наш фолклор.
В якім періодї єсь ся інтензівнїше зачав інтересовати о русиньску културу, історію і язык? Што тя ку тому мотівовало?
Період штудій на ґімназії в Старій Любовни быв про ня ключовый. Все єм мав рад културу, уменя і історію а намагав єм ся тов областёв занимати почас штудентьскых років, дакотрыма актівітами уж од основной школы. Можу повісти, же на зачатку вшыткого быв реферат о моїм роднім селї. Коло ёго творьбы єм зо страхом зістив, же не є самозреймостёв, же кажде село мать книжне выданя своёй історії. На тій основі пізнїше взникла робота, з котров єм ся запоїв до ґеоґрафічной олімпіады а поступив єм аж на цїлословацьке коло. Якраз то быв важный імпулз про моє далше напряміня, выбер высокой школы і русиньскы актівіты. Одборна порота барз оцїнила роботу а рекомендовала мі веновати ся штудованю надале, а наслїдно выдати моноґрафію. Шістьрочна намага жытелїв – то вшытко привело не лем до выданя моноґрафії, до познаня історії села, але дякуючі тому єм сі усвідомив, хто властнї єм.
Меджі твої першы актівіты в области русиньского руху на Словакії належить праві заложіня обчаньского здружіня молоды.Русины. Яка была путь ку реалізації думкы здружовати молодых Русинів і Русинкы в нашім головнім містї?
Выданя споминаной публікації о селї мі отворило дверї. Дякуючі тому єм спознав далшых актівных людей з русиньскых сел, котры штудовали в Братїславі. Русиньска опікачка на Партізаньскій луцї вытворила основу про партію – русиньске ядро – як сьме сі говорили. Были сьме повны елану а каждый внїс до нашого фунґованя множство нападів і думок. Розуміли сьме, же кедь хочеме, жебы наш народ пережыв, мусиме робити з молодыма людми а шырити освіту. По року інтензівного стрїчаня сьме заложыли обчаньске здружіня з цїлословацьков пособностёв, де єм быв на першім сеймі зволеный за председу орґанізації. Вшыткы сьме чули великый потенціал а наша актівіта набрала великый розмір. Про многых было парадоксом праві то, же таке молодежницьке гнутя мать гыбну силу не з реґіону, але з головного міста. Мы сьме то але так рарітно не брали. Затоже все платить, же годноту дачого сі усвідомлите аж втогды, кедь о то прийдете. Так то было і з нами. Чім дале сьме были од дому, тым веце сьме собі усвідомлёвали, яка красна, але недоцїнена є наша ідентіта. То в нас умоцнёвало потребу вытворити комуніту з атмосферов, котра нам хыбала з дому. З того домова, де вшыткы беруть многы дїла як самозреймость.
Як фунґовало здружіня у своїх зачаткох а якым напрямом ся брало? Што належить меджі найвызначнїшы актівіты а найвекшы успіхы о.з. молоды.Русины?
В здружіню сьме сі барз стріктно а строго становили правила фунґованя. Становы, смерніцї і орґанізачны порядкы были документы, котры не належали лем ,,до шуфлаткы“. Были то елементарны матеріалы, котры становлёвали напрямованя цїлой орґанізації. Такой на зачатку сьме креовали містны орґанізачны єдноткы в штудентьскых містах Братїслава, Нїтра, Кошіцї, Пряшів а дві орґанізачны єдноткы в реґіонї, а то в Старій Любовни і Снинї. Найвекшым успіхом было то, же ся нам дарило ословити велику кількость молодых людей а за першы три рокы сьме положыли основы векшыны профіловых проєктів, котры членове обчаньского здружіня реалізують доднесь. Доказали сьме мати шырокый забер подїй а рочнї сьме їх раховали на десяткы. Ішло не лем о културны, сполоченьскы, шпортовы, але і о навчалны а освітовы подїї. По року сьме были прияты за члена Світового фора русиньской молодежи а з рук молодых Русинів з Україны сьме сі перевзяли оцїнїня за найактівнїшу молодежницьку русиньску орґанізацію на світї.
Єдным з цїлїв о.з. молоды. Русины є і реалізовати подїї і актівіты в реґіонах, одкы членове походять. Твоїм проєктом є праві лїтнїй фестівал Русиньска ватра в Малім Липнику. Зачаткы были наісто скромны. Де ся фестівал посунув од свого взнику а в чім є приносом не лем про реґіон, але і про русиньскый рух на Словакії?
Гей, Русиньска ватра є проєкт, котрый застрїшую в здружіню до днешнїх днїв. Приходили сьме до реґіону, де подобный розсяг акції не быв од 80-тых років. Зато сьме наперед зреалізовали нултый рочник, жебы сьме зістили огласы містной комуніты скорше, як зачнеме з орґанізованём фестівалу. Подїя мать днесь дякуючі членам орґанізації, але передовшыткым дякуючі многым містным жытелям а селу Малый Липник надреґіоналне а в даякім оглядї цїлословацьке значіня. Здобыли сьме дакілько стабілных партнерів, дарить ся нам здобывати фінанції і з дотацій. Каждый рік ся намагаме піднимати уровень фестівалу, што ся одражать і в нарoстаню кількости гостей. Подїя выповнила културну шпару, котра в долинї довгы рокы была. Русиньска ватра мать наісто значіня і про русиньскый рух. Бо є таков малов ,,Русиньсков Погодов“, мултіжанровым фестівалом, де ся презентує не лем танець, спів, музика але і говорене слово, вытварне уменя, історія. Цїлём є, жебы фестівал прилакав людей, котры сі повідять, же кедь спознати Русинів зо вшыткым што їх характерізує, та якраз у нас.
Іщі почас твого пособлїня в о.з. молоды.Русины єсь вырїшив заложыти і фолклорный ансамбель Рутенія і інтернетове радіо русин ФМ. Што тя мотівовало розшырёвати актівіты здружіня і до областей фолклору і фолклорізма а доконця до медіалной области?
Култура і медія суть дві великы рухаючі силы. Єдно вас хопить за сердце і душу, а то друге вам поможе креовати погляд. Ніч не зближує людей веце як співанка, котру сі можуть довєдна заспівати, припадно сі коло нёй і затанцёвати. З фолклором ся люде рады ідентіфікують, а зарівно є то дашто, што їм в модерных містах далеко од домова найвеце бракує. Не каждый мать може влогы дашто орґанізовати, але русиньска култура ся дать захранити і через фолклор. Взник інтернетового радіа было уж інакшa пригода, де мотівація пришла звонка, конкретно з лемківского радіа лем ФМ. Кедь єм відїв, же такы медії знають фунґовати в подстатно меншій комунітї, похопив єм, же є то потребне зреалізовати і у нас. Зарівно, знате собі представити лїпшый інштрумент як достати жывый язык меджі молодых? Через співанку а говорене слово в радіу то было цалком ідеалне.
Обидві тоты зложкы ся поступно осамостатнили а днесь фунґують як самостатны обчаньскы здружіня а ты єсь доднесь директором радіа русин ФM, а ай ведучім ФК Рутенія. Як днесь вызерать высыланя радіа русин ФМ, што нукать своїм слухачам а як ся з твого погляду посунуло саме высыланя, редакція і ёго обсяг? В чім видиш єго принос про розвиток русинькой меншыны на Словакії?
Радіо сі перешло десятьрочным розвитком а днесь нукать релації о особностях, історічных удалостях, подїях, денноденны справы, приповідкы, зазнамы з літурґій, гітпараду, релацію о варіню, діскусны релації, релації о нашых селах, ці о інтересных фактах зо світа. Забер є досправды шырокый, тыжденно 16 колеґів приготовить 64 премєровых релацій. Опроти зачатком, де сьме высылали дві релації, є посун енормный. Радіо каждый рік зазначує підвышіня слуханости мінімално о 20%, ставать ся частёв многых обысть а было силным партнером при кампани перед зрахованём жытелїв. Радіо русин.Фм уж дакілько років сполупрацує з комунітов в загранічу а доповнило штруктуру высыланя о релації Голосы Русинів Підкарпатя, Лемковины, Войводины і Америкы.
ФK Рутенія днесь належыть меджі найуспішнїшы фолклорны колектівы на Словакії, што можеме усудити і на основі того, же в роцї 2022 здобыв тітул лавреат на цїлоштатній поступовій презентації і змаганю хореоґрафій фолклорных колектівів Языком танця. Што вшытко передходило тому, же ся ансамбель достав аж ту за дость короткый час, а то за 12 років ёго екзістенції? Як бы єсь порівнав зачаткы колектіву із силнов базов і скушеностями, котры мать днесь?
Ансамбель ся уж у своїх зачаткох став силнов базов про русиньску комуніту в Братїславі. Абсенцію педаґоґів, просторів, шматя і скушеностей выповнили в першых роках приятельскы, скоро аж родинны одношіня членів. Праві дякуючі такій приязній атмосферї ся ансамблю подарило напредовати, здобыти дотації, доповнити шматя, пронаяти просторы а наконець сполупрацовати з педаґоґами і екстерныма одборныма капацітами в области етномузиколоґії, етнолоґії, ці етнохореолоґії. Часто говорю, же мы сьме ся на став нула достали по штирёх роках. А од того моменту сьме могли будовати сістему в ансамблю, котрый одповідав цїлю репрезентовати русиньску народностну меншыну а помагати всокотити традічны проявы народной културы. Порівнавати теда зачаткы з днешком можу двояко. На єднім боцї маме од зачатку доднесь в ансамблю множество „сердцярїв‟, котры суть охотны помочі хоцьколи то колектів потребує. То ся нащастя не змінило. На другім боцї суть скушености і выступы, котры суть уж на непоровнательній уровни. Ці ся будеме бавити о танечнім, музичнім, співацькім прояві або о шматах, на каждій єдній уровни сьме зазначіли великый посун допереду. Є то але резултат сістематічной роботы і планованя. В роцї 2022 сьме заложыли Дїтьскый фолклорный колектів Рутеніячoк, де поступно приготовлюєме наступуючу ґенерацію.
Меджітым єсь вытворив і інтернетовый обход Rusynshop, котрый нукать дарунковы предметы ці публікації з русиньсков тематіков. Як єсь ся допрацовав ку тому, же і о такый концепт бы мали люде інтерес?
Думков про взник Rusynshopu было прімарно помочі при будованю народностной ідентіты. Звучіть то неуверітельно, але і обычайне трічко з написом Русин мать освітовый характер. Перед 15 роками бы сі го малохто облїк, днесь є о нёго великый інтерес. А хто сі спомяне, де мож было купити русиньску літературу? Ниґде? А і зато сьме ту.
Окрем споминаных актівіт єсь і председом о.з. Округлый стіл Русинів Словакії. Чом єсь вырїшыв по закончіню членства в о.з. молоды.Русины іти в русиньскім русї праві тов путёв?
Є природне, же в орґанізації молодых не мож робити дожывотнї. О моїй далшій пути єм роздумовав такой по тім, як єм вырїшыв уж не кандідовати на председу орґанізації молоды.Русины. Втогды, іщі як член молодежників, єм зачав актівнїше навщівлёвати засїданя ОСРС з позіції позорователя. Ёго актівіты і напрямованя ня пересвідчіло, же праві то є місце, де ся хочу пізнїше реалізовати. Такой як єм ся в роцї 2019 став рядным членом, быв єм ословленый зважыти можливость кандідовати на председу. По довгшім ваганю єм сугласив а наконець єм быв і зволеный.
Актуално єсь председом ОСРС по другый раз за собов. Што є головным посланём ОСРС? Як бы єсь згоднотив своє пособлїня на тій позіції, што ся ті дотеперь подарило досягнути а што суть твої планы на найблизшый період?
ОСРС є з погляду правной формы обчаньскым здружінём, але іде о конзултачну платформу заступцїв орґанізацій і незалежных особностей, котры споює інтерес о розвиток народной ідентіты, обгаёбу конштітучных прав і підвышованя якости жывота Русинів в Словацькій републіцї. При наступі до функції почас першого функчного періоду єм сі дав два головны цїлї. Першым было што найлїпше скоордіновати кампань перед списпванём жытелїв а другым цїлём было розшырити членьску базу а досягнути што найвекшу міру кооперації русиньскых орґанізацій. Тоты цїлї ся і наперек пандемії, котра ся підписала практічно скоро під цїлый мій функчный період, до великой міры наповнили. Далшы частковы задачі, котры єм сі становив, были выбудовати при ОСРС функчны комісії, жебы сьме мали порадны орґаны зложены зо што найвекшого множства одборників про розлічны области. Актуално сьме розбігли історічну і културну комісію. Схваленый є статус леґіслатівной комісії. То є зарівно головный цїль на найблизшый період, самособов субежно з продовжованём розшырёваня сполупрацї меджі русиньскыма орґанізаціями. Єдну задачу бы єм іщі придав, а то є зробити вшытко прото, жебы ся вырїшыла сітуація зо СНМ - Музеём русиньской културы в Пряшові і СНМ - Музеём україньской културы у Свіднику. Є то проблема, котру тискаме перед собов уж веце як 30 років, але все є актуална.
Як внимаш актуалну сітуацію в русиньскім русї на Словакії? Суть подля тебе Русины вниманы як повногоднотна часть словацькой обчаньской сполочности? Што є подля тебе ключом ку далшому розвитку русинькой народностной меншыны на Словакії?
Актуално мають Русины на Словакії асі найлїпшы можности про свій розвиток у своїй історії. Маме кодіфікованый язык, інштітут, котрый выховавать молодых педаґоґів, професіоналны театералны і танечны інштітуції, множество фолклорных колектівів, змаганя, медія, публікації. Ку своїй народности ся можеме голосити без хоцьякых постигів а предсудків. Ставаме ся відїтельнов меншынов, ку котрій ся отворено голосять і медіално знамы особности. Субежно з тым але іщі все єствує велика незналость о роздїлности двох меншын: русиньскій і україньскій. Много людей нас замінять і з російсков меншынов, припадно о нашій екзістенції ани не знать. Нашым цїлём але мусить остати навчаня, освіта, медіалізація з позітівным прикладом нашых актівіт. Єднов з важных частей розвитку русиньской народностной меншыны є і перегодночіня сістемы навчаня в области нашой історії і културы од матерьской школы аж по высоке школство. То досягнеме не лем актівнов комунікаціёв і роботов в реґіонї, але і контінуалнов комунікаціёв зо штатныма інштітуціями а ідеално з властнов професіонанов репрезентаціёв на уровни країв, але і на найвысшых містах. Довгы рокы ся о такый модел усилуєме, а теда не оставать нам ніч інше, лем в тых намагах продовжовати, бо щастя прає приготовленым.
Авторка статї: Наталія Гребікова
