Час фашенґів в традічнім календарї творить друга половина зимы. Традіції повязаны з тым періодом творять якыйсь переход ціклу од зимушнїх до ярьнїх обычаїв.
Фашенґы у римокатоликів зачінають по Трёх кралях (по 6.1.) a кончать півночов перед Попілёвов середов, котрой термін не є стабілный і залежить од терміну Великодных свят. Фашенґовый час у Русинів (ґрекокатолицького і православного віросповіданя) мать в розмаїтых реґіонах і розмаїты назвы. Мясніцї. Назва выходить з можности конзумації мясистых і молочных їдел якраз в тім періодї. Зачінать першым днём по святї Богоявленія (6.1. або 19.1.) a кончіть Сыропустнов недїлёв, по котрій офіціално зачінать церьковный Великый піст (Великоднїй піст). Довжка фашенґового періоду залежить од терміну Великодня і в залежности oд того тырвать oд 5 дo 9 тыжднїв. Почас послїднёго тыждня ся в традічнім оточіню не могло їсти мясо, могли ся їсти „білы“ їдла, то значіть їдла з молока, сыра, сметанкы.
Фашенґы, мясніцї были векшынов часом вольнішого жывота, годованя, забавы і веселости. Польногосподарьска робота ся про зиму не робила, быв достаток вольного часу. Робили ся закалячкы, на світ приходили телятка і ягнятка. В млинах ся мололо зерно. Дома быв достаток потравы. Орґанізовали ся забавы, прядкы із страшками і у великій мірї свадьбы. В літературі находжаме споминаня о веселім розповіданю в традічнім оточіню, же почас короткых мясніць ся повыдавають і тоты найшкареднїшы дївчата, бо хлопцї не мають велё часу на выбераня партнеркы. Taк само находжаме і споминаня о свадьбах парібка і дівкы без взаємных сімпатій, на котрых ся договорили їх родічі. Остатнї днї фашенґів ся в дакотрых русиньскых областях называли пущаня, запусткы і выходжали з порядні вольной забавы дївчат, a были і знаком часу, котрый ся онедовго кончів. В дакотрых русиньскых селах на Спішу ся тоты днї перетягли на понеділёк і віторок. У выскумных матеріалах з русиньскых сел на Спішу і Шарішу находжаме інформації o забавах, ці переоблеченім ходжіню, в масках, з вымінов сполоченьскых ролей і поставліня, з пародованём і сполоченьсков сатіров, напр. бабы переоблечены за хлопів і наопак, маскы жобраків, богачів, матери з дїтми але і маскы звірят ітд. Tоты ґеоґрафічны области і їх традіції в часі фашенґів суть лїпше здокументованы в доступных жрідлах як іншы области, де жыють Русины на Словакії.
На северовыходї Словакії, у Русинів в окресах Гуменне, Снина і Meджілабірцї, ся до сучасности утримали шпеціфічны формы справованя і обрядовости почас фашенґового періоду. В тім реґіонї доднесь не остали жадны формы ходжіня ці обходжаня, шпеціфічных танцїв ці співу. Но і ту ся утримали розшырены гостины, веселость, толеранція пародованя, порушованя норм і заказів, орґанізованя забав і весїль. В літературі з реґіону є інформація о забезпечованю доброй уроды конопель танцём молодых дївчат почас послїднїх гостин перед постом. Выскакованя до вышкы мало забезпечіти векшый лен. Фашенґовы традіції того реґіону ся не дотримують ани у фолклорных ґрупах. Но за прояв фашенґовой ці карневаловой културы в найвыходнїшій части Словакії мож поважовати орґанізованя балїв, забав і веселіць якраз в тім часі. Притім часточно іде о контінуіту выходжаючу із традічных забав і годованя а часточно o iмпортованы елементы з нерусиньского простору. Tоты орґанізують самосправы або розмаїты ґрупы, напр. сельскый бал, школьскый бал, дїтьскый карневал, полёвницькый бал, веселіцї орґанізованы фолклорныма ґрупами, церьковныма сполоченствами і под. І в сучасности ся у Русинів главно в сельскім оточіню дотримує заказ орґанізованя ослав і весїль почас Великого посту. В містї ся почас посту в меншій мірї орґанізують ославы юбілеїв.
Зачаток Великого посту у ґрекокатоликів в роцї 2022 припадать на понеділёк 28-го фебруара. У римокатоликів на середу 2-го марца а у православных на понеділёк 7-го марца.
Mґр. Йозеф Фундак
Eтноґраф, Вігорлатьскый музей в Гуменнім
Жрідла:
Ботік, Й. – Славковскый, П. і кол.: Eнціклопедія народной културы Словакії 1.
Подолак, Й. і кол.: Вышня Ціроха.
Шмайда, M.: A іші Вам вінчую.
