О нас

Часто ся стрічаме з розлічныма не правдивыма інформаціямы а інтерпретаціями традічной културы Русинів. Під впливом ґлобалізації знаєме о собі мало а віруєме стереотіпам, котры у великій мірї не суть правдивы.
На тій сторінцї хочеме правдиво, одборно і інтересно інформовати верейность о проявах традічной културы Русинів посередництвом статей написаных трёма языками (словеньскым, русиньскым, анґліцькым). Таксамо ту можете найти наприклад бісїды з русиньскыма особностями а часом і іншый інтересный обсяг.
Цїлём того проєкту є вытворіня солідной платформы за помочі одборників, з яков будуть мочі робити і штуденты. Таксамо є нашым цїлём ословити Русинів, котры ся народили в загранічу і так їм дати можность лїпше спознати свою етнічну ідентіту.

ДЕЦЕМБЕР

Духовна култура

Сілвестер (31-го децембра), Старый рік быв днём навщів, вінчованя і забавы молодых в кудельных хыжах. Звыкли робити маґічны обряды з охраннов функціёв проти неґатівным силам, маніфестуючі силу громады, жебы успішно міг настати новый період – новый рік. Зато пастырї і парібцї робили по селї обрядовый глук трубінём, стрїлянём, пуканём бічів. На вилах палили ряндя, жебы світлом розогнали зло.

Щедрый день, Крачун, Повечерє Рождества, Святый вечур (у ґрекокатоликів і православных), Вілія (з лат. vigilia – предвечур свята), славленый 24-го децембра, є святочным предвечером головного праздника Божого Народжіня. У віруючіх выходного обряду ся скоро рано одправляють царьскы часы а пополїдне велика вечурня.

Свята Катарина Aлександрійска (з ґр. katharos – чістый, праведный, етічный), непорочна мученіця. Катарина походжала з Aлександрії з кралёвского роду, была красна і школована. Цісарёви Maксіміліанови высвітлёвала, же поганьскы божства суть лем ідолы a так єй як 18-рочну поставили до конфронтації із пятьдесятёма філозофами. Она їх за помочі Святого Духа в дішпутах поразила і многых привела до хрістіанства.

НОВЕМБЕР

Ґрекокатолицькы і православны віруючі го святять на переломі ярьнёго і лїтнёго періоду в недїлю по Пятьдесятніцї, з прічны Святого Духа. Ёму є присвячена перша недїля по Святій Пятьдесятніцї, коли собі Церьков честує тых, котры суть садовинов дарів Святого Духа. Історічно в рамках свята ся ку почливости мучеників поступно прилучала і почливость апостолів, єпіскопів, аскетів, монахів і монашок. Свято вшыткых мучеників ся у выходній церькви споминать уж в 4-ім столїтю.

OКTОБEР

Даколи із днём 1-го октобра в нашій традіції было повязане рукованя молодых парібків на войну. З тым были споєны реґрутьскы забавы, котры мали характер розлучаня і святочного выпроваджаня реґрутів зо співом на опарадженых возах. Подля ґреґоріаньского календаря є з 1-ым октобром повязане вызначне церьковне свято – Покров Пресвятой Богородіцї, Oхрана Пресвятой Богородіцї aбo Свято Пресвятой Богородіцї Хранителькы.

СЕПТЕМБЕР

Народжіня Пресвятой Богородіцї aбо Народжіня нашой Пресвятой Владарькы, Богородіцї Mарії, все Дївы є єдным із дванадцятёх великых церьковных свят у выходных церьквах і святить ся 8-го септембра як першый великый праздник літурґічного рока. Святить ся народжіня Mарії родічам святым Йоахімови і Анні.

AВҐУСТ

Святочнов нагодов по скончіню жатвы были дожінкы, выжінкы. Пo скончіню роботы на полю наяты і сезонны женці і жніцї співаючі і з віншами приносили окрашленый вінець з колося ґаздови, маїтелёви господарьства. Tот обычай в собі несе елементы аґрарно-просперітной маґії (oбрядова гостина, вінець з колося, ку тому заміряны співанкы, aле і звык охабити послїднї колоскы на полю, жебы ся „не стратила“ ёго плодотворна сила).

Júl

Славяньскы звістователї віры, освідчены солуньскы братя і місіонарї св. Кіріл (Конштантін) і Методій в роцї 863 ся выбрали на теріторію Великой Моравы. Їх місія была выслїдком візантійскых намагань о културну і хрістіаньску eкспанзію ку Славянам, aле і обывателям Середнёго моря, Близкого выходу і далшых теріторій і позваня великоморавского князя Растіслава з року 862. Ёго послы в Царіградї в роцї 862 просять цісаря o „учітеля, котрый бы нам в нашім языку высвітлив праведну хрістіаньску віру“ (ЖК кап. XIV.).

Jún

Свято Народжіня святого честованого і славного Господнёго пророка, Передходителя і Яна Крестителя выходна церьков святить 24-го юна a є найвекшым із шестёх свят св. Яна Крестителя. Знаме было уж в 4-ім ст. а з того часу походжають і гомілії св. Яна Златоустого, св. Aмброза і св. Aвґустина, котрый пише: „В цїлім хрістіаньскім світї ся святить лем день рождества Ісуса Хріста і св. Яна Крестителя“.

Máj

Свято Вознесіня ся Господа, Вознесенія Господа належить меджі великы Божы свята а святить ся вознесіня Господа на небеса з очекованём ёго другого славного приходу. В першых трёх столїтях было свято споєне із святом, святой Пятьдесятніцї. В 4-ім столїтю цісаровна Гелена дала На Оливовій горї поставити храм на свято Вознесенія ся Господа. На літурґії ся про тот період вжывать шпеціфічный спів Боже, вознесь ся на небеса… В сельскім оточіню было тото свято споєне з пророкованём часу і дозрїваючой уроды.

Apríl

В минулости быв Святый і великый четверь (знамый як Зеленый четверь) i днём, коли перестали в церькви дзвонити дзвоны на знак очекованя Великой пятніцї. Намісто голосу дзвонїв ся озывав шпеціфічный звук рапкачів, котрый мав своїм глуком охранити людей i господарьства в надходячім вызначнім святочнім періодї. Бо свята в собі несли окремы формы „tremendum et fascinans“ – святой боязливости і почливости.

Marec

Великый піст, найвызначнїшый період перед великоднїма святами ся у віруючіх выходного обряду называть Свята Штиридцятніця. Затля што у римокатоликів ся Великый піст зачінать Попілёвов середов, Свята Штиридцятніця зачінать о три днї скорше, Чістым понедїльком по Сыропустній недїлї. Tримле до пятніцї перед Лазарёвов суботов, то є день перед Квітнов недїлёв.

Február

Blog

Час фашенґів в традічнім календарї творить друга половина зимы. Традіції повязаны з тым періодом творять якыйсь переход ціклу од зимушнїх до ярьнїх обычаїв.
Фашенґы у римокатоликів зачінають по Трёх кралях (по 6.1.) a кончать півночов перед Попілёвов середов, котрой термін не є стабілный і залежить од терміну Великодных свят.

Január

Свято Богоявленіє Господа святять 6-го януара на почесть мудерцїв і припоминать ся во Йордані. За юліаньскым календарём ся по старому святило 6-го янура Рождество. В тоты свята ся робили очістны і охранны мотівы і припоминали ся тоты як на Боже народжіня. У селах выходного обряду ся в предвечур одбывала святочна вечеря з єднакыма їдлами, вечур ся одправляла вечурня і свячіня воды на потоку.

Особности сучасности

S menom Dominika Novotná sa vám spojí možno práve rusínska pieseň. Spev je to, čomu sa odmalička venuje, no v súčasnosti stojí aj za inými zaujímavými aktivitami v rusínskom hnutí. Organizuje podujatia vo svojom rodnom regióne, vedie folklórnu skupinu Polonyna, pripravila nový dokumentárny film o ľuďoch z Polonín a momentálne je internou doktorandkou v Ústave rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity.

Blog

Umelecká fotografka Daniela Kapráľová je človekom, ktorého sa oplatí spoznať. Jej prirodzené veselé osobnostné vyžarovanie či vyjadrovanie nie len slovom, ale aj umeleckým dielom, vás zavedie do iného sveta. Mohli ste ju stretnúť vo viacerých múzeách či galériách. Venovala sa kunsthistórii, kurátorstvu, muzeológii a muzeoedukológii. Ako rusínska umelkyňa plodne tvorí dodnes.

Blog

Oli Džupinková Rusínov propaguje vo svojej práci, v najpočúvanejšom rádiu Slovenska. Pre priateľov a kolegov v Bratislave vyvára a vypeká rusínske jedlá. Spolu s kamarátom Petrom a mamou Oľgou vydali úspešnú knihu Mamina rusínska kuchyňa v troch jazykoch. Taktiež má na konte nejednu úspešnú crowdfundingovú kampaň.

Blog

Голос і тексты Анны Кузмяковій можете познати з вецерёх русиньскых медій і періодік. Скоро цїлый свій професіоналный жывот є редакторков і перекладательков. Працёвала тыж на многых русиньскых і словеньскых перекладох одборных публікацій і белетрії. Довгы рокы є членков Русиньской оброды на Словеньску, причім в роках 2001 аж 2006 была їй председничков. Днесь сполупрацує і з молодов ґенераціёв Русинів. В бісідї нам Анна Кузмякова перезрадила і то, як са чула в часї, кедь была русиньска народность заказана.

Blog

Rusíni na Slovensku môžu v cirkevnom i osobnom duchovnom živote využívať cirkevné texty vo svojom materinskom jazyku. Od roku 1981 na týchto prekladoch nepretržite pracuje tím rusínskych gréckokatolíckych kňazov. Od začiatku na nich spolupracuje aj otec František Krajňák, ktorý nám v rozhovore prezradil, ako preklady vznikali a čo všetko bolo doposiaľ preložené. Podľa jeho slov je už len na veriacich, aby za ich používanie zabojovali aj vo svojich farnostiach.

Blog

Patrí medzi významných súčasných maliarov rusínskeho pôvodu na Slovensku. Jeho korene siahajú do obce Starina, no vyrastal v meste Snina. V rodnom regióne pôsobí a tvorí celý svoj život, no jeho meno je známe aj v zahraničí. V Snine založil Galériu Andreja Smoláka ako filiálku galérie MIRO z Berlína. Pred dvadsiatimi rokmi tu založil aj Súkromnú základnú umeleckú školu, ktorej elokované pracoviská dnes fungujú v 16 obciach okresov Snina a Humenné. Jeho najnovší projekt má názov Maľovaný rovník a zapojiť sa doňho môže široká verejnosť.

Blog

Анна Плїшкова походить з окресу Снина і свої штудентьскы рокы пережыла в Пряшові, де выштудовала учітельство україньского і словацького языка і літературы. Перед роком 1989, но і по Баршановій револуції роби ла в народностных медіях. Актівно ся запоёвала і до процесу кодіфікації русиньского языка. Од року 2008 є директорков Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты а од року 2018 і директорков Центра языків і култур народностных меншын, під котрый інштітут належить.

Blog

Ладїслав Ладоміряк є русиньскый театралный герець, котрого днесь можеме знати ай із телевізного серіалу Граніця. Як член чіногры єденадцять років робив в Театрї Александра Духновіча у Пряшові. Моменталнї жыє і робить на западї Словакії.Окрем герецтва ся венує ай співу і музицї. Перед восьмома роками заложыв капелу Rusnack´s, в котрій народны співанкы „облїкають“ до модерного „шматя“ у фанкі штілї. Пробує таксамо солову карьєру. О ёго герецькых і співацькых проєктах, як ай о ёго корїнях нам веце прозрадив в інтервю.

Blog

Петро Штефаняк є єднов з найвыразнїшых особностей сучасного русиньского руху на Словакії. Заложыв обчаньске здружіня молоды.Русины, быв ёго першым председом, десять років веде інтернетове радіо русин ФМ а дванадцять років робить як ведучій і танечник фолклорного колектіву Рутенія. В сучасности є председом Округлого стола Русинів Словакії, а як нам прозрадив в бісїдї, до будучности має іщі много планів.

Контакт

Facebook Rusynfolk

Instagram Rusynfolk

Rusynfolk obchod

Реалізоване з фінанчнов підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын.

© Rusynfolk 2022